Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року Справа № 926/1124/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач) Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"на рішення та постанову Господарського суду Чернівецької області від 30.01.2014 Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2014у справі№ 926/1124/13 Господарського суду Чернівецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"до 1. Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції 2. Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Унітарне приватне підприємство "Сантехбудмеханізація"простягнення коштів в сумі 80228,05 грн.за участю представників сторін:

позивача: Труфанова О.С., дов. від 24.04.2013 №1242-О

відповідача-1: не з'явилися

відповідача-2: Мазуренко О.П., дов. від 14.01.2014 №13-11-553

третьої особи, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 80228,05 грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.01.2014 у справі № 926/1124/13 (суддя Гончарук О.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 (колегія суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Малех І.Б., Марко Р.І.), у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.01.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 у справі № 926/1124/13, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на касаційну скаргу, в якому відповідач-2 просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.01.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 у справі № 926/1124/13 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1 та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та Унітарним приватним підприємством "Сантехбудмеханізація" було укладено договір № CVOE39 на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 19.04.2004 (надалі - Договір), відповідно до умов якого третій особі відкрито поточний рахунок №260050060004412.

Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що Шевченківським районним судом м. Чернівці видано виконавчий лист від 28.12.2009 на виконання рішення суду про солідарне стягнення з ОСОБА_6, ПП "Сантехбудмеханізація", ОСОБА_7 на користь ВАТ КБ "Надра" заборгованості за кредитним договором в сумі 335428,95 грн., на підставі якого Першотравневим відділом державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження згідно постанови від 16.08.2010.

Згідно із розпорядженням від 15.09.2010 відкриті виконавчі провадження стосовно боржника ПП "Сантехбудмеханізація" були об'єднані у зведене виконавче провадження.

Постановою Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 12.10.2010 було накладено арешт на кошти в розмірі 711924,31 грн., які містяться на рахунках, відкритих у ЧФ ПАТ КБ "Приватбанк" та належать УПП "Сантехбудмеханізація".

Листом від 13.10.2010 відповідач-1 просив позивача прийняти вищезазначену постанову для виконання та повідомити про залишок коштів на рахунку боржника, у відповідь на який листом від 20.10.2010 позивач повідомив, що на рахунках боржника недостатньо коштів для виконання постанови.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 02.11.2010 на адресу позивача надійшов лист Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції з доданим до нього реєстром платіжних вимог на суму 711924,31 грн. за №1250/1-10 для виконання у відповідності до ст.ст. 5, 50 Закону України "Про виконавче провадження" та з долученою платіжною вимогою № 1250/1-10 від 26.10.2010, згідно із якою платником зазначено УПП "Сантехбудмеханізація", банк платника - ЧФ ПАТ КБ "Приватбанк", стягувач - Першотравневий відділ ДВС Чернівецького МУЮ.

Згідно із зазначеною платіжною вимогою № 1250/1-10 з УПП "Сантехбудмеханізація" належало стягнути заборгованість у розмірі 711924,31 грн. на підставі виконавчого листа №2-3563, виданого Шевченківським районним судом міста Чернівці.

Апеляційним господарським судом визначено, що згідно із випискою по рахунку УПП "Санехбудмеханізація" № 26050060004412 станом на 10:16 год. 03.11.2010 доступний залишок коштів на цьому рахунку становив 592,57 грн.

03.11.2010 платіжним дорученням №А1103S9BL7 від 03.11.2010, з рахунку УПП "Сантехбудмеханізація" позивач перерахував ВДВС Чернівецького МУЮ 80820,62 грн., платником зазначено боржника - УПП "Сантехбудмеханізація", одержувачем - Першотравневий ВДВС Чернівецького МУЮ. Зазначене перерахування коштів, як зазначено у платіжному дорученні, проведено банком 03.11.2010 о 10:18.

Відтак, з вищевказаної виписки з рахунку УПП "Сантехбудмеханізація" вбачається, що станом на 10:21 год. 03.11.2010 залишок коштів на цьому рахунку став від'ємний та становив - 80 228,05 грн.

Згідно із розпорядженням від 18.11.2010, затвердженого начальником Першотравневого відділу ДВС, отримані кошти розподілено наступним чином: 73527,70 грн. - на користь ВАТ КБ "Надра" як перерахування боргу згідно виконавчого листа № 2-3563, 7352,77 грн. - на користь держави як погашення виконавчого збору, 20,0 грн. - витрати виконавчого провадження.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що кошти в сумі 73527,7 грн. згідно платіжного доручення № 981 від 19.11.2010 були перераховані ЧФ ВАТ КБ "Надра", кошти в сумі 7352,777 грн. - ГУДКУ у Чернівецькій області.

Предметом позову у справі (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) є позовні вимоги про стягнення з Першотравневого ВДВС Чернівецького МУЮ безпідставно набутих коштів в сумі 6700,35 грн. та стягнення з відповідача - 2 ПАТ КБ "Надра" безпідставно набутих коштів в сумі 73527,7 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що кошти у сумі 80228,05 грн., яка є різницею між сумою, наявною на рахунку третьої особи, та сумою, сплаченою банком за платіжним дорученням №А1103S9BL7, є власними коштами банку, і були перераховані Першотравневому ВДВС Чернівецького МУЮ внаслідок технічного збою програмного комплексу. Отже, на думку позивача, вказані кошти мають бути стягнуті з відповідачів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Місцевий господарський суд, вирішуючи спір по суті, виходив з того, що платником за платіжним дорученням №А1103S9BL7 від 03.11.2010 є ПП "Сантехбудмеханізація", а надані позивачем інші докази складені ним в односторонньому порядку і не підтверджують факту набуття відповідачами грошових коштів за рахунок позивача; відповідачі набули грошові кошти в процесі виконання рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці, тобто на передбачених чинним законодавством України підставах.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що кошти набуто за наявності правової підстави, а тому вони не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим відмовив у задоволенні позову.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як передбачено статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов'язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що надане позивачем платіжне доручення №А1103S9BL7 від 03.11.2010 не підтверджує факту набуття відповідачами коштів за рахунок позивача і останнім не надано належних доказів, які б підтверджували перерахунок його власних коштів відповідачам у справі, відхиливши висновок служби безпеки позивача від 07.10.2013 як неналежний доказ на підтвердження технічного збою у програмному забезпеченні та з'ясувавши, що кошти набуті відповідачами в процесі виконання рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці, тобто за наявності правової підстави, дійшли висновку про недоведеність позивачем заявлених позовних вимог та правомірно відмовили у задоволенні позову.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника, по суті зводяться виключно до заперечень щодо оцінки доказів у справі, в той час як згідно з вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти наявні у справі докази.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.01.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 у справі № 926/1124/13, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.01.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 у справі № 926/1124/13 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир